-
1 оволодіння
occupancy, occupation -
2 оволодіння
-
3 оволодіння
овладе́ние -
4 присвоєння
ПРИСВОЄННЯ - соціальна форма, яка фіксує стан освоєння людьми реальності та оволодіння нею шляхом перетворення її елементів у предмет належності відповідному суб'єктові життєдіяльності як об'єктові його волі. У П. відбувається поєднання індивідуальної діяльності людей з предметами їх суспільності, перетворення нічийного у "своє", "моє", "твоє", "наше", "ваше" і т.д., внаслідок чого соціальна реальність фрагментується на світ "свого" і світ "чужого". Фрагментування соціальної реальності відбувається через виокремлення та розмежування її частин, позначених іменем або символом даного суб'єкта, якому ці частини належать. У П. обов'язково фіксуються ознаки "свого" і не обов'язково "власного", оскільки світ "свого" значно ширший світу "власного" (див. привласнення). П. має універсальний характер та специфічні особливості - в залежності від тієї чи тієї форми життєдіяльності людей. У соціальному аспекті присвоїти річ означає оволодіти нею, підпорядкувати її суб'єктові з метою використання як певного засобу досягнення його цілей. У процесі П. суб'єкт включає річ у контекст власної соціальності та життєвого досвіду, де вона стає елементом буденності та плинності життя, звичок, традицій та виконує функціональні навантаження відповідно до прийнятих суб'єктом соціальних доктрин. Завдяки П. потреби, інтереси, цілі й цінності людських індивідів, суспільних груп, спільнот сповнюються соціальним змістом. Зрештою, П. виступає чинником узагальнення й універсалізації, котрий інтегрує світ "свого" у цілісну відкриту систему.В. Коцюбинський -
5 засвоєння
-
6 уміння
сskill, ability, knack, dexterity; know(-)how -
7 owładnięcie
с оволодіння -
8 овладение
опанування кого, чого, заволодіння ким, чим.* * *1) оволоді́ння, опанува́ння; здобуття́2) оволоді́ння, опанува́ння3) оволоді́ння, опанува́ння -
9 taking
1. n1) взяття; оволодіння; захоплення2) спіймання; арештtaking of the body — юр. арешт когось
3) ловля (риби тощо)5) pl бариші, прибутки6) збудження; хвилювання; тривога; неспокій, турбота7) погане становище; поганий стан8) друк. урок складачаtaking apart — військ. розбирання зброї
2. adj1) який бере (оволодіває, захоплює)2) розм. принадний, привабливий; чарівний; симпатичний3) заразний* * *I ['teikiç] n1) узяття, оволодіння, захоплення [див. take 2]2) pl бариш, виторг, збір3) захоплення, піймання; арештtaking of the body — юp. арешт когось
4) уловлювання (риби, тварин); добування; улов ( риби); здобич ( на полюванні)II ['teikiç] a1) що бере, що опановує, що захоплює та ін. [див. take v]2) привабливий, чарівний; симпатичний; підкорюючий3) заразний -
10 scramble
['skræmb(ə)l] 1. v1) продира́тися; видира́тися, проти́скуватися2) боро́тися за захо́плення (оволоді́ння) ( чимсь - for)3) повзти́; чіпля́тися ( про рослини)2. n1) видира́ння, виліза́ння2) бі́йка; боротьба́ ( за оволодіння чимсь) -
11 acquirement
-
12 pre-emption
n1) переважне право придбання2) розм. захоплення, оволодінняpre-emption right — амер. переважне право купити освоєну земельну ділянку
* * *n1) купівля раніше за інших; скуповування; переважне право купівлі2) юp. право уряду воюючої сторони на купівлю товару, що належить громадянам іншої країни е знаходиться в дорозі ( у країну ворога)3) захоплення, оволодіння; привласнення4) вiйcьк. попередження; кapт. оголошення великої кількості взяток5) cпeц. переривання обслуговування -
13 scramble
1. n1) видирання, вилізання2) військ. зліт (винищувачів-перехоплювачів) за тривогою3) сутичка, бійка, боротьба2. v1) продиратися, пробиратися; видиратися, дертися2) перен. через силу зробити (щось)3) перен. робити поспіхом (щось)4) військ. швидко злітати5) військ. піднімати у повітря винищувачі-перехоплювачі за тривогою7) розкидати; шпурляти; кидати (у натовп)8) рад. зашифровувати передачуscramble up — безладно (квапливо) збирати, укладати (щось)
* * *I n2) вiйcьк. зліт ( винищувачів-перехоплювачів) по тривозі3) сутичка, боротьба ( за оволодіння)4) мотокросII v1) видиратися; підніматися, пробиратися; робити наспіх, абияк2) вiйcьк. швидко злітати3) битися, боротися ( за оволодіння)4) розкидати; шпурляти, кидати ( у натовп)5) збовтувати -
14 seizing
n1) хапання, захоплювання; оволодіння2) тех. заїдання, застрявання3) тех. стирання металу від тертя* * *['siːziç]n1) хапання, захоплювання; оволодіння2) тex. заїдання, застрявання3) тex. стирання металу від тертя4) мop. бензель, лінь для бензелей -
15 seizure
-
16 scramble
I n2) вiйcьк. зліт ( винищувачів-перехоплювачів) по тривозі3) сутичка, боротьба ( за оволодіння)4) мотокросII v1) видиратися; підніматися, пробиратися; робити наспіх, абияк2) вiйcьк. швидко злітати3) битися, боротися ( за оволодіння)4) розкидати; шпурляти, кидати ( у натовп)5) збовтувати -
17 привласнення
ПРИВЛАСНЕННЯ - процес соціального формування, вдосконалення та відтворення суб'єктами життєдіяльності відносин власності (належності, володіння, розпорядження, користування). Здійснюється шляхом оволодіння і володіння соціальними суб'єктами об'єктом власності, набуття ними відповідних статусів власника і невласника та закріплення останніх у системі цінностей соціального престижу, у нормах права, моралі, звичаях, традиціях, стосунках влади. Детермінується - потребами самоствердження людських індивидів, їх груп у соціумі, спільноті, спільності, суспільстві з метою здобутися на визнання, престиж, славу, гідність, авторитет, соціальну індивідуальність; також способами його здійснення (влада, гроші, праця, підприємництво, гра, утриманство, спадщина та ін.). П. - антипод відчуження. Як атрибут людської життєдіяльності, П. виражає прагнення суб'єктів життєдіяльності до контролю над результатами своєї творчості, опредметнення власних сутнісних сил. Призначення П. полягає в стимулюванні цілісного освоєння людиною навколишнього світу, у наданні самій життєдіяльності людини осмисленого, а не лише доцільного характеру. У структурі форм людської життєдіяльності П. утворює реальні підстави для виникнення, утвердження та вдосконалення підприємництва. Завдяки П. здійснюються людські сподівання, а їхня чинність набуває статусу об'єктивності, унаочнюється. П. - це вміння людини надавати предметам соціальної реальності відповідної власної, персональної, індивідуалізованої форми Р. азом з тим у процесі П. суб'єкти життєдіяльності здобувають можливість піднестися над рівнем власного егоїзму з метою визначення "мого", "власного", "свого", "нашого", а також "чужого", "їхнього", "нічийного". У привласненні виражається спроможність людей (як окремих індивідів, так і соціальних груп, а також націй, народів, держави) до формотворчої діяльності, уміння дати раду результатам власної перетворювальної життєдіяльності, тобто не тільки володіти ними, а й нести за них відповідальність Я. к процес соціального формування, П. сприяє наданню соціальним зв'язкам і відносинам власної адекватної форми.В. Коцюбинський -
18 occupancy
володіння, заволодіння, оволодіння, окупація -
19 occupation
володіння; оволодіння; заволодіння, завоювання, окупація; перебування на посаді; термін перебування на посаді; професія- occupation of public buildings
- occupation of territory
- occupation regime
- occupation zone -
20 acquirement
См. также в других словарях:
оволодіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оволодіння — я, с. Дія за знач. оволодіти … Український тлумачний словник
оволодіння — [оволоуд’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
оволодівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
ключ — I а/, ч. 1) Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. •• Під ключ (здава/ти, зда/ти що) в остаточному, завершеному вигляді. 2) Інструмент для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін. Гайковий ключ. Накидний ключ.… … Український тлумачний словник
школа — и, ж. 1) Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту і виховання молодого покоління. || Система загальної освіти, сукупність навчальних закладів. || Приміщення, в якому міститься такий заклад. || збірн., розм. Колектив учнів навчально… … Український тлумачний словник
штурм — у, ч. 1) Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. || перен. Оволодіння чим небудь, освоєння чого небудь шляхом переборювання якихось труднощів. || перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого небудь. Брати штурмом. 2) розм. Те… … Український тлумачний словник
штурмувати — у/ю, у/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи… … Український тлумачний словник
гіперлексія — ї, ж., мед. Раннє оволодіння читанням … Український тлумачний словник
ескалада — и, ж. Оволодіння муром фортеці за допомогою штурмових драбин … Український тлумачний словник
жадати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Відчувати потребу в чому небудь, прагнути до здійснення чогось, до оволодіння чимось; бажати, хотіти. 2) Виражати які небудь побажання, зичити кому небудь щось. 3) Домагатися чого небудь у когось; просити що небудь.… … Український тлумачний словник